Слова до пісень

1. Не повернусь, не чекай до літа.

Навчусь, напвено, берегти слова.

Та в місячнім світлі квіти блакитні

так несподівано й непомітно

нагадають, як любити…

Пр.: А поїзд стук-стук-стук, а я не розумію,

що мовчання звук – це голос серця…і надія…

Мій поїзд між містами,

як між твоїм та іншим серцем,

так, там, де воно плаче і сміється.

тут, тут затримаю свій подих…

2. Теплі вечори липою запахнуть,

засипле серпень зорями згори.

Та літом зігріті наполовину,

ми забувати не повинні

світла пуху тополиного…

1.За момент до вічності я не скажу “ні”.

В противагу грішності сяду в стороні.

І назавжди залишусь я в твоїх очах,

за бажанням, за твоїм переможу страх.

Пр.: Що обі там – ти собі сам,

не зупиняйся, ні.

Та нагадують тобі пісні

ночі і дні,

Котрі на смак

Запам”ятались не лише мені.

2. І здивуюся словам, що чекала так.

Синім вечора тонам запущу літак.

За вікном дивитимусь, як впадуть дощі,

теплих рук не відпущу - поїзд не піде вночі…

Em

Надворі пізно, надворі темно

C

А ти не спиш, ну й даремно

D

А пам’ятаєш, як зорі світять,

C                  B

А ми тоді були як діти

Em

Одної ночі, одної пісні

C

Ти ж розумієш, нам не вистачить

D

Знаєш без моїх пісень

C                         B

Для тебе стане день не день.

1. Найменший шлях в твоїх очах

Написаний минулим.

Ти не забудеш цього ніяк

Я також не забуду.

На цій землі,

В якому б не були полоні,

Ми залишаємося рідні

У Бога на долоні.

І все що стається це наша казка,

Запам’ятай, будь ласка

2. І якщо твої очі блищать,

Значить не все ще втрачено,

Значить пора повертатись додому,

Значить усе пробачено,

Не відпускай не відпускай

Моїх очей на відстані,

Ближчі за сни

Згадай які із них не здійснені.

E                                    D

1. Розтопити, а потім стерти,

C                                       D

наче номер, без зайвих слів,

це не зникнути, це не вмерти,

трохи легше, як би хотів.

Ані подиху, ані кроку,

Що чекаєш, аби піти.

Так буває ненароком

C                          D      H

Лиш тоді, коли поруч ти.

E                                  D

Пр.: Ну а ти боїшся казки –

C                        D

Так, відмазка наугад.

Це не просто, це поразка,

Мого серця листопад.

Я не зможу, ти не крикнеш,

Не уникнеш пустоти.

За 7 років це відносно,

Лиш не дай мені піти…

E

2. Так, повернуся швидко,

Так, обіцяю,

Як нікчемне дівчисько,

Близько

Там не буде слова

«я скучаю»,

Це було би  занадто низько.

Та незалежно від того,

Які в нас з тобою ролі.

Туди, де був щасливий,

Не повертайся ніколи…

1. Липи заквітнуть, коли ти прийдеш,

Не зволікаючи з війною.

Я візьму слово – найкращу зброю -

не поламаєш, не відбереш.

Пр.: Знаєш, бігти під дощем –

це найперший спомин літа.

Сховаюсь від грому..

А де ж іще?

В твоїх долонях, де і затишно, й зігріто…

2. Хто перепише наші слова,

хто поміняє надію на віру.

але немов напередодні Різдва

станеться чудо в останню хвилину.

Будь  безмежністю…

Em                            D                    C

1. Твоя глибина така небезпечна, я боюсь

Закинути сіті занадто далеко, але візьму…

Em                        C

Візьму твій сон, на склі вікон

D                             Em

Пишу слова «не забувай»,

C                            Em                          D

Чи вдень чи ніч мене заклич, пишу слова…

Пр.: Стань мені стіною,

будь безмежністю

І самим собою будь зі мною

Без належності.

Не питай, для чого і чому

Звучать мої слова,

Бо почуття, як пісня,

А повір, вона завжди жива.

2. Моя поведінка необережна,

Та віддаю

На свій страх і ризик тобі, капризний,

Любов мою.

Візьму твій сон, на склі вікон

Пишу слова «не забувай»,

Чи вдень чи ніч мене заклич, пишу слова…

Пр.: Стань мені стіною,

будь безмежністю

І самим собою будь зі мною

Без належності.

Не питай, для чого і чому

Звучать мої слова,

Бо почуття, як пісня,

А повір, вона завжди жива.

3. Мій телефон незмінний

І ці слова.

Бо любов, як пісня – завжди жива.

Із тисячі імен я повторю одне.

Вирішуй сам, чи ставлю кому, чи тире.

С                               Fm         G C

Пр.: Оберігатиму тебе від своїх думок,

Am                    Fm    G            C

Не змарнувати головне поспішний крок

C          Fm             G         Am

І коли я повірю своїм словам,

Fm           C                  G             Am          Fm, G

Стану не сама, будеш ти не сам.

C                                     Am

1. Бігти ввечері – це завжди класно,

Fm                    G                     C

Головне – до когось і, на щастя, вчасно.

Fm                              G         C

Кава, ти, бруківка, місто і трамвай,

Am                       Fm

Не забувай, залиш дорогам

G                             Fm

Недопитий вранці чай.

C

2. Осінь – це не завжди сумно,

Fm            G

А коли дощі,

C

Засинаю нероздумно

Fm        G  Am

На твоїм плечі.

Fm                         G   C

Не обіцяю не втікати знов,

C                                    Fm

Та може це колись назвуть

G Fm G

Отим словом…

C                  Am

3. Добре слово – «недаремно»,

Fm                          G

Виправдовує всі вчинки,

Хоч перед світанком темно,

Не знаходжу відпочинку,

C       Fm        G

Залишись за півкроку,

C          Am           G

Та ми знайомі вже сотні років…

Пр.: Оберігатиму тебе від своїх думок,

Не змарнувати головне поспішний крок

І коли я повірю своїм словам,

Стану не сама, будеш ти не сам.