Posted by Соломка | прокоментуй!

Чехія

Переглядів :712

Після Вадовіц ми приїхали до Чехії, а саме Праги. Всі були потомлені, ми зупинились в готелі, хвилин за 40 від центру, і потрібно було їхати автобусом і метро. Кумедно було, коли ми групою з людей 10 зайшли в автобус, а здачі у водія з наших великих крон не було, тому всі поїхали зайцями, а пізніше ми дізнались, що після 21.00 у Празі чомусь за проїзд ніде не платять. От у нас би так)

Posted by Соломка | прокоментуй!

Міжнародне військове паломництво до Люрду. Польща

Переглядів :760

Цього року я вперше поїхала в паломництво, яке відбувалося за межами України.

Щоб самій довго не писати:

Паломництво є плановим заходом міжнародного співробітництва між Міністерством оборони України та  Міністерством оборони Франції і проводиться за участю військових з України вже 15 раз підряд. До участі у заходах паломництва запрошуються представники інших військових формувань України, духовенства різних конфесій та представники ЗМІ. У рамках 52 Міжнародного військового паломництва, що відбулось у травні 2010 року, шістнадцять націй – організаторів зібрали разом близько 13 тис. військових паломників з тридцяти трьох країн світу.

Posted by Соломка | прокоментуй!

Це якщо офіційно: працівники Департаменту душпастирства силових структур України відвідали Менську виправну колонію

Переглядів :687

16 квітня, напередодні Квітної Неділі, представники Департаменту Патріаршої Курії Української Греко-Католицької Церкви у справах душпастирства силових структур України, за сприяння командування колонії, відвідали Менську виправну колонію для колишніх військових і правоохоронців. У заході взяли участь о. Любомир Яворський, заступник керівника Департаменту, о. Костянтин Пантелей, керівник відділу душпастирства у пенітенціарній системі України, полковник запасу Олександр Мельник, референт Відділу душпастирства Збройних Сил України, та Соломія Щур, прес-секретар Департаменту. У відвідинах пенітенціарної установи взяв участь також Роман Кука, артист Вокально-інструментального ансамблю «Українські Барви».

Цього разу візит мав на меті посприяти усім учасникам зустрічі наблизитися серцем до переживання Страсної Седмиці. Гості установи підготували моління Хресної дороги, яке своїм корінням сягає часів зародження руху паломництва християн у Святу Землю. Вони оформили залу клубу колонії: поставили посередині Розп’яття, у підніжжі якого можна було побачити серце, викладене з шовкової матерії. По краях його горіли лампадки. Текст молитов саме цієї Хресної дороги був колись подарований Патріархом Вартоломеєм Папі Іванові Павлу ІІ. Він відтворює події Спасительних Страстей нашого Господа Ісуса Христа та зосереджує нашу пам’ять, розум і волю на свобідному рішенні прийняти цей Божественний Дар.

Posted by Соломка | прокоментуй!

IV день

Переглядів :686

Сьогоднішній день був такий собі буденний день у Єгипті. Хоч завтра неділя… Але оскільки поблизу греко-католицьких храмів немає:), тому сповнити свій недільний обов”язок ми не зможемо. Тим не менше сьогодні вийшло добре загоріти, але без покупатись, бо здається почався відплив. А це значить, що вода в Червоному морі метрів з 30 – по кісточки, і лише потім по коліна. Зараз всі ходять з червоними лицями і помаленьку – видно добре позагоряли Ще сьогодні вдалось після обіду піти в місто. Чесно, туди йти страшно: заходищ на головну вулицю – і кожен продавець, перебігаючи до тебе через дорогу, починає припрошувати тебе у свій магазин. Кричать таке: “ей друг, захади”, “рускій, інгліш?”, “смотри сюда” і т.д Вони нормально знають російську – тут найчастіше такі туристи. Хоча валюта ходить і долари, і євро і їхні фунти. Один фунт тут від 5 до 5,7 за долар. А копійки у них – піастри Проте, набравшись сміливості, я змогла зайти навіть у магазин косметики, де її продавала дівчинка десь мого віку, закутана в оте все, в чому вони ходять. Така… Ледве очі соромиться підняти, говорить спокійно, привітно. От це мені подобається – без вимахонів, спокійно, скромно і майже аскетично. Це додає їй привабливості. У нас всі вважають чомусь навпаки. Ну, переважно. Далі можна було просунутись на базар… Звичайно, ніхто не минув нас увагою. Всі оглядали нас як на подіумі. От напевно якраз в такому випадку потребуючі можуть підвищити свою самооцінку, думаючи, що вони такі класні, бо на них всі дивляться Не знаю, чому всім так цікаво. Мабуть, треба було щось на себе накинути))На базарі продавали все впереміш: яйця, лаки, фарби, дерево, спеції, цибулю, мобільні телефони. Я завжди люблю купувати у незнайомих країнах спеції. Вони якось дуже добре характеризують країну. В цей раз було зроблено так само. Накупилось кориці, чаїв, зеленого перцю в горошку, імбиру і ще чогось там. Коли ми підійшли до магазину, він був закритий, але господар іншого магазину кудись подзвонив і вже через пару хвилин на машині під”їхала ледь не вся сім”я господаря магазину приправ. Цікаво, що там продаються мелені і не мелені приправи. Зверху коріння, а знизу – порошок різних видів, наприклад, імбиру.А також імбирний чай, олія і палички А все решта було як завжди – вечеря, музика і фільми на німецькій чи англійській мові. Цікаво так дивитись – відволікаєшся від наших телевізорів.

Posted by Соломка | прокоментуй!

3-й день в Єгипті

Переглядів :682

Отже, про третій день таки писатиму теж тут кожен день неповторний, тому нема сенсу лінуватись, бо потім буду шкодувати. Значить, сьогодні сталось таке: зранку пробувала встати і піти на море, але був трохи сильний вітер, тому поплавати сьогодні настрою не дуже було. Зате загоряти в сам раз, бо не відчувається жари. Запланували ще раз покупатись і подивитись на корали+поїхати на квадроциклі 2 числа. Так взагалі не відчувається якогось переходу між старим і новим роком – тут завжди літо, а тому все однаково. Тим не менше зараз готельні араби готують нам якийсь святковий dinner на 8.30 p.m., хоча їсти зовсім не хочеться – багато вражень, про їжу забуваєш.

Ще сьогодні ходили в місто – Marsa Alam. Воно за кілометр від готелю. Хоча поза готелем все дуже закинуте і брудне. У місті стоїть мінарет, з нього з колонок дуже голосно унають, напевно, молитви. А попри то кожен запрошує до свого магазину, перебігає вулицю до тебе і ледь не тягне до свого кутка Правда, там є досить великий вибір – аптека, сувеніри, продукти, всякі різні кальяни, одяги і т.ін.

НУ ще напишу про готель. З усього тут є масажний кабінет, тренажери, басейн, ресторан, бар, хол з Вай-Фай , всякі крамнички. Але певно там дуже дорого.

Цікаво, як тут буде ввечері і вночі.

До речі! Позавчора ввечері на небі над морем спостерігалась шарова блискавка. Принаймні так мені здалось. Вона десь години 2 літала з хмари в хмару і дуже блискала. Можна було побачити, як вона летить – її напрямок, а потім з того ж місця знову по колу. А в іншій частині неба, майже поряд, були зорі і зовсім без хмар. Та блискавка не видавала ніяких звуків – просто собі літала і яскраво світилась. Цікаво було.

Не хочеться їхати звідси все-таки. Тут зовсім інакше. Всі безтурботні, хоч і іноді нав”язливі. я маю на увазі місцевих. Деякі зовсім не схожі на корінних єгиптян – більше на суміш з європейцями Але є й такі, що зовсім чорні. Ну словом, великий вибір

Словом, вітаю всіх з новим роком. На Різдво все буде зовсім інакше

Posted by Соломка | 3 коментарі

1-2 день в Єгипті

Переглядів :1203

До аеропорту звідси ще цілих 300 км, їхати години 3 – трохи далеко, але зате готель зразу біля моря.

Ну шо я вам скажу – “ну я би сказав шикарно: 5 раз на день їсти, діскотєка, квадроцикли, дайвінг – і всьо для людей, молодці))”. Ну але якщо не цитувати, то напишу від себе.  Значит, на квадроциклі їхати круто. Спочатку страшно, бо в піску заносить, але потім нє. Головне не наїжджати на каміння, бо це закінчується зле. Але я про це не напишу Отже, їхали ми туди десь години 2,5 в одну сторону, по дорозі фотографувались трошки на фоні піскуі споруд з нього, а потім приїхали до моря. Тут в цьому місці коралові рифи були ближче, що до них можна було плисти  і оглядати їх. Це страшенно гарно. Хоча спочатку в масці плавати страшно, бо не вистачає повітря. Але воно того варто, щоб якось навчитись.З нами плив хлопець в костюмі і який все показував, то було дуже навіть нічого)