Posted by Соломка | прокоментуй!

Небуденні дні

Переглядів :168

Від часу літа аж майже до початку зими блог простоював без записів, обділений моєю увагою. Це зле.

Отож, поділюся декількома корисними і цікавими подіями за останній час. По-перше, записалося пару нових пісень. Тут їх ще немає, але скоро викладу. Наприклад, Міха порадив один ресурс типу Ютубу. Дуже цікаво, наршеті шось нове. Або це я настільки відстала

По-друге, зараз активно займаюся сайтами: створюю, адмініструю і т.д. Таким чином, я нарешті познайомилась з файлами *.po i *.mo ) З ними капець як зручно, а мануалів повно, так що зайвий раз описувати не буду. На радощах навіть переклала IntenseDebate, але потім зрозуміла, що там це не допоможе. До речі, про налаштування цих систем коментування типу Debate i Disqus: чомусь, коли встановлювати їх з нуля, а не імпортувати коментарі, то все нормально, але коли почати імпортувати, то поки дочекаєшся тих коментарів, щоб вони відображались, то здуріти можна. Чого так?

А з мовами там теж не все ок. Щось перекладено, щось ні…

Ось би навчитись самій верстати сайти – було б взагалі круто. Це ж не важко?

Ще зараз маю справу з тиражуванням і дизайном дисків. Сьогодні майже не опозорилась в фірмі тиражування, а тому мені дали правильні формати і розміри макетів обкладинок дисків для тиражу, бо з шаблонів Adobe Illustrator якось не вдалось зробити правильних файлів. Якщо комусь треба – то отут є 1 і тут інший.

Ага, йду завтра на Піккардійську терцію. Такі новини)

Read More

Posted by Соломка | прокоментуй!

Про яйця і глибинний зміст

Переглядів :618

Під час готування пирога зі шпинатом чомусь згадалося, як ми ще в школі готували на уроках праці різні страви. І, ясно, що одною з цих страв стало «Олів’є». Нас вчила така старша жіночка Ніна… (з Білорусії, здається).

Словом, ми прийшли у фартушках в кімнату-клас, поділились на дві групи по 10 чоловік, розклали ці всі вже зварені інгредієнти, змішали то докупи, додали майонезу і перемішали. Це відбувалося в 5 класі, і всім було весело, ми собі щось жартували і говорили.

Read More

Posted by Соломка | прокоментуй!

Чехія

Переглядів :712

Після Вадовіц ми приїхали до Чехії, а саме Праги. Всі були потомлені, ми зупинились в готелі, хвилин за 40 від центру, і потрібно було їхати автобусом і метро. Кумедно було, коли ми групою з людей 10 зайшли в автобус, а здачі у водія з наших великих крон не було, тому всі поїхали зайцями, а пізніше ми дізнались, що після 21.00 у Празі чомусь за проїзд ніде не платять. От у нас би так)

Read More

Posted by Соломка | прокоментуй!

Міжнародне військове паломництво до Люрду. Польща

Переглядів :760

Цього року я вперше поїхала в паломництво, яке відбувалося за межами України.

Щоб самій довго не писати:

Паломництво є плановим заходом міжнародного співробітництва між Міністерством оборони України та  Міністерством оборони Франції і проводиться за участю військових з України вже 15 раз підряд. До участі у заходах паломництва запрошуються представники інших військових формувань України, духовенства різних конфесій та представники ЗМІ. У рамках 52 Міжнародного військового паломництва, що відбулось у травні 2010 року, шістнадцять націй – організаторів зібрали разом близько 13 тис. військових паломників з тридцяти трьох країн світу.

Read More

Posted by Соломка | прокоментуй!

Смішне!

Переглядів :791

Перше смішне взяте з журналу о. Михайла Димида та його записок.

Наука № 6: Анекдоти, мудрість, надгробні написи, смішне.

Анекдот 1 – Чоловік, коли звичайно, хворіє, то він втікає від лікаря, бо хоче жити. Думає, що якщо не йде до лікаря, то здоровий. Жінка починає наполягати, щоб все ж таки пішов. Ну йде. Лікар бачить, що чоловік справді поважно хворий і кличе жінку та й каже, що чоловік ще проживе рік при умові, що жінка буде слухати, не буде йому заперечувати, давати три рази денно теплу страву. Коли жінка виходить із кабінету, чоловік її питає: «А що сказав лікар»? «Ти скоро помреш» – відповіла жінка.

Анекдот 2 – Одна мати має чотирьох синів. До одного каже: «отче протоієрею», до другого: «отче декан», до третього «владико», а останній син має 150 кг – і люди, коли переходять біля нього кажуть: «О Боже!»

Анекдот 3 – Я не прощу цього до смерти! – Дай Боже тобі довго не чекати!

Анекдот 4 – Я не хочу померти! – Не треба хотіти!

Read More