Осінні подорожі: Дрезден (Німеччина)

IMG_6455_400x600

Тут навіть нема що придумувати. Бо місто це – німецьке, недалеко від кордону з Чехією, яка останнім часом стає нашим пунктом зустрічі з друзями. Дрезден – місто німецьке, а значить все, що в ньому знаходиться, безумовно цікаве, близьке до ідеалу і бароково довершене.


Ось такий у них герб – як шалик харківського «Металіста». Сама назва міста походить від старосерболужицького Dre??any і означає людей з місцевості боліт і плавнів. Нічого романтичного.
Під час Другої світової війни на Дрезден було скинуто багато бомб, тому місто відновлювали. З одного боку, воно виглядає якесь темне і «підсмалене», а з іншого – типово західне і доглянуте.


Наприклад, ось панорама з «моста Марії» (Marienbr?cke).


Міст Августа, Палац-резиденція, Придворна церква, Цвінґер, Ташенбергський палац, Палац Козель, Нове місто – всього цього ми не побачили. Зате пройшлися, як я вже казала, мостом, пооглядали панорами над Ельбою (річка), прогулялися старим містом (Altstadt).

Побачили один з вокзалів, біля якого було припарковано безліч велосипедів.


Кольорова гама всієї цієї прогулянки була жовта. Особливо в цьому плані виділився король Август, чия фігура покрита позолотою (хоча всередині він мідний).

Між іншим, серце короля «спочиває» в кафедральному соборі Дрездена.
А ось – Оперний. Він був зруйнований в часи війни і відбудований у 80-х.


Кажуть, околиці Дрездена «приваблюють безліч туристів». Але нас вони не привабили, бо 10 годин їзди позаду і 3 попереду – це більше ніж достатньо (нам з Г. то ще що казати, ми ж не за кермом).


Будучи все-таки в Німеччині, я намагалась якнайбільше витягнути з цієї країни доказів того, що їздила туди. Наприклад, купити якусь книжку чи щось з’їсти. Поїсти вдалось, книжка – ні. І це найпрекрасніше відчуття, коли ти говориш німецькою, а тобі відповідають такою ж. У них смачні і тістечка, і піца. Хоч це і Саксонія, яку я люблю не так, як Баварію (це так як в нас Галичина, наприклад), але в цій східній частині Німеччини теж доволі непогано.


Це, мабуть, все на сьогодні. Німеччина заслуговує на більше, але вже іншим разом. Далі буде.

Напишіть відгук

*